Дитина може плакати, постійно говорити про свою втрату, або, навпаки, стати тихою, замкненою. У дітей молодшого віку часто спостерігається регресивна поведінка, коли малюк переживає «відкат» у розвитку. Дитина може стати неорганізованою, у деяких виникає енурез та нічні жахи.
Психіка будь-якої людини — а дитини й поготів — зазвичай не має досвіду долання травм війни. Тому й діти, і їхні батьки зараз мають справу з переживаннями, яких вони не знали ніколи раніше. Реакція на смерть близької людини або втрату важливої частини життя в кожного індивідуальна, та в цілому кожен з нас — і діти зокрема — проходять п’ять стадій проживання горя за Кюблер-Росс, які послідовно змінюють одна одну. Це заперечення, злість, торг, депресія та, зрештою, прийняття.
Зазвичай гостра стадія горювання в дитини триває місяць-півтора, більш спокійний період туги – близько трьох місяців. Дитина може плакати, постійно говорити про свою втрату, або, навпаки, стати тихою, замкненою. У дітей молодшого віку часто спостерігається регресивна поведінка, коли малюк переживає «відкат» у розвитку: знову проситься до мами на ручки, починає вимовляти слова неправильно, по-дитячому. Дитина може стати неорганізованою, у деяких виникає енурез та нічні жахи. Все це здебільшого варіанти норми.
Людмила Романенко
психологиня, з якою співпрацює фонд «Голоси дітей», супервізорка Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА