Історії дітей

За різними даними поблизу лінії фронту проживає десять тисяч дітей. Серед наших підопічних є діти, які не пам’ятають мирних днів, бо є однолітками війни.

Тут ми зібрали тільки невеличку частину історій дітей, бо більшість історій – ще нерозказані.

Ми хочемо, щоб поруч з війною було більше дитячих усмішок, тому намагаємось реагувати на кожну проблеми дитини індивідуально. Завдяки благодійним внескам, для одних ми проводимо заняття з арттерапії, для інших – надаємо індивідуальну психологічну допомогу. Комусь допомагаємо з лікуванням, яке необхідне внаслідок ПТСР, іншим – з проблемами житла, навчання та інше.

Тільки разом ми можемо дати більше захисту для дітей. Приєднуйтесь!

9-річна Поліна тепер зможе почути новину, що Україна перемогла і її тато повернеться додому.

9-річна Поліна тепер зможе почути новину, що Україна перемогла і її тато повернеться додому.

Наш фонд придбав дитині новий слуховий апарат на заміну тому, який залишився вдома, у Волновасі.

Детальніше
Як хлопець у 18 років став опікуном чотирьох дітей

Як хлопець у 18 років став опікуном чотирьох дітей

«Щодня багато справ треба робити: готувати, прибирати, допомагати дітям робити уроки. Паралельно я працюю над одним проєктом і навчаюся», — описує свої будні 18-річний опікун. 

Детальніше
Як герої фільму «Віддалений гавкіт собак» пройшли фільтраційний табір російських окупантів і повернулися в Україну

Як герої фільму «Віддалений гавкіт собак» пройшли фільтраційний табір російських окупантів і повернулися в Україну

Олег намагався підвестися на ноги, але знову почув свист. Два снаряди приземлилися неподалік. Хлопця та його тітку врятувало те, що саме тієї миті вони були на пагорбі. «Я був переконаний, що нас вб’є», — згадує Олег.

Детальніше
Я сумую за звичним минулим життям

Я сумую за звичним минулим життям

Нам незрозуміло, чому життя кожного українця мало так кардинально змінитися з радості на сум, зі щастя на біль, з планів та мрій на виживання та збереження себе та дітей.

Детальніше
Хочу жити у Львові!

Хочу жити у Львові!

Таке бажання виникло у Тетянки після переїзду зі свого рідного Лисичанська. До цього часу вона не була у місті Лева, лише чула про це чарівне місто.

Детальніше
Іван: «Хочу стати сапером»

Іван: «Хочу стати сапером»

Історія Івана схожа на історії тисячі українських дітей, які страждають від війни росії в України. Страх, біль, нерозуміння, дні в підвалах, нестача їжі та води, поранення та складні евакуації.

Детальніше
Маша

Маша

Маші 10. Через кілька тижнів буде 11. Вона не чекає подарунків на День Народження, бо вважає, що зараз не найкращий час для них…

Детальніше
Соломон

Соломон

Соломону 10. Сам він з Києва. Його сім‘я не збирається їхати з країни і щиро вірить, що всього за кілька тижнів вони повернуться до столиці.

Детальніше
Івасик

Івасик

Мамо, я б не хотів, щоб мене вбили… Івасик, 5 років.

Детальніше
Лера

Лера

Мене звуть Лерочка, мені 6 років, я наступного літа піду до школи. Мені вчора було дуже страшно сидіти в підвалі, я хвилювалася за свого собаку. Я боялася за своїх батьків.

Детальніше
Михайло

Михайло

Мене звати Михайло, мені 10 років. Ми нікуди не поїхали з дому, бо, якщо села будуть пусті, туди легше зможуть зайти ворожі війська.

Детальніше
Мобільні психологи
Анастасія – дуже ініціативна дівчинка

Анастасія – дуже ініціативна дівчинка

Анастасія – найстарша у сім’ї серед 3-х сестер і 2-х братів.

Їх усіх забрали з родини, коли п’яний батько в черговий раз побив до втрати свідомості мати, а потім накинувся на дітей.

Детальніше