Говорять діти

Діти лишаються дітьми навіть в умовах війни. В укриттях вони граються, малюють і щиро дружать.

У бомбосховищах вони говорять про море, веселощі та багато смаколиків.

А потім розходяться по домівкам, аби після наступного сигналу сирени зустрітися знову та продовжити мріяти.

5-річний син Ірини зранку намалював прапор України, а 8-річна хрещениця написала, куди йти російському шоблу.

Ділимося з вами #Історії_які_надихають

Наш син вже знає слова «війна», «окупант», «смерть» і «руский корабль іди нахуй!» Це вже не матюк. 

Він здригається від слова «танки» і час від часу питає чи вони до нас не прийдуть. 

Замість пісень про весну я вчу його, що робити, коли буде бах-бабах.

Я щиро ненавиджу кожного окупанта і тих, хто ще й досі не вірить, що в нас війна. 

А ще, щиро вірю в нашу неймовірну армію🙏

Ми – непереможний народ.