Мобільні психологи. Історія, яка надихає

«Вони – частинка мене», – каже Наталія, психологиня нашого проєкту “Мобільні психологи”, про своїх підопічних – вихованців з інтернату в Сєвєродонецьку.

24-го лютого у місті Лисичанську було відносно спокійно. А на наступний день почалися ракетні обстріли, внаслідок яких однією з перших була зруйнована гімназія, у якій навчався син Наталії.

День за днем з міста почали зникати продукти та набрана питна вода. Три останні дні у Лисичанську Наталія з родиною провела у підвалі будинку.

Коли з’являвся зв’язок, наша психологиня знаходила в собі сили підтримувати підопічних дітей, їхніх мам та працівників нашого фонду. Навіть у складних обставинах вона стала міцною опорою для тих, хто потребує підтримки найбільше.

Наталії з родиною дивом вдалося вибратися з Лисичанська, який зараз є однією з гарячих точок в Україні.

У перший же день перебування у мирному Львові Наталія вирішила зробити сюрприз своїм підопічним – сиротам, яких вдалося евакуювати з інтернату в Сєвєродонецьку та приїхала до них у притулок. Неможливо передати словами, наскільки щасливою та теплою була їхня зустріч. Нарешті мама зустрілася з усіма своїми дітьми.

Завдяки підтримці з усього світу ми маємо змогу допомагати дітям війни та надавати їм психологічну допомогу. Ми щиро віримо, що жодна дитина в Україні не має лишитися наодинці з травмами війни. Дякуємо, що ви з нами! Разом ми обов’язково переможемо.